«Ратиборова чадь» Владимира Мономаха: формирование ближайшего окружения переяславского князя
DOI:
https://doi.org/10.34767/TH.2022.12.02Słowa kluczowe:
prince, Pereiaslavl of Rus’, Volodymyr Monomakh, druzhyna, boyar, Ratibor, Orgost’, anthroponymiconAbstrakt
At the time of Prince Volodymyr Monomakh moving to Pereiaslavl, he already had a highly professional team of closest assistants, who experienced with him both the joy of victories and the bitterness of defeats. Monomakh’s first mentors and advisers were much older than the young prince, but over the years more people joined his entourage. Thus, by the middle of the 1090s his inner circle consisted of three main categories of persons: appointed by Vsevolod Yaroslavych; inherited after the death of the father; raised and trained by Monomakh in Chernihiv and Pereiaslavl who attended the junior druzhyna school. The close and inseparable connection of this compact group with the mobile princely estate was one of the reasons for the multi-ethnic and often non-Slavic origin of many of its representatives.
Bibliografia
Halbach U., Der russische Fürstenhof vor dem 16 Jahrhundert. Eine vergleichende Untersuchung zur politischen Lexikologie und Verfassungsgeschichte der Alten Rus’, Stuttgart 1985
Nagirnyy V., Urzędnicy ziemi kijowskiej od drugiej połowy XI do pierwszej połowy XIII wieku. Studium prozopograficzne, Kraków 2021
Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. ІХ, Warszawa 1888
Słownik staropolskich nazw osobowych, red. W. Taszycki, t. IV (N–R), Wrocław 1974–1976
Алфьоров О.А., Нові сфрагістичні дані про Тмутараканського по садника Ратибора (за матеріалами колекції О. Шереметьєва), «ПриPONTийский меняла: деньги местного рынка», Тезисы докла дов и сообщений ІІ Международного Нумизматического Симпози ума (Севастополь, 14.09.–19.09.2012), Севастополь 2012
Бабаев К.В., Монеты Тмутараканского княжества, Москва 2009
Васильев В.Л., Архаическая топонимия Новгородской земли (Древне славянские деантропонимные образования), Великий Новгород 2005
Войтович Л.В., Княжа доба на Русі: портрети еліти, Біла Церква 2006
Высоцкий С.А., Древнерусские надписи Софии Киевской XI–XIV вв., вып. 1, Киев 1966
Гиппиус А.А., Михеев С.М., О подготовке Свода надписей-граффити Новгородского Софийского собора, в: Письменность, литература, фольклор славянских народов. История славистики, XV Между народный съезд славистов. Минск, 20–27 августа 2013 г., доклады российской делегации, Москва 2013, c. 152–179
Головко О.Б., Русь і Польща в міжнародному житті Європи (Х – перша половина ХІІІ ст.), Київ 2021
Грушевський М.С., Історія України – Руси, т. 2, Київ 1992
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі, ред. О.С. Стрижак, Київ 1985
Жиленко І.В., Преподобний Феодосій Печерський. Джерела і матеріа ли, Київ 2015
Каргер М.К., Розкопки в Переяславі-Хмельницькому в 1952–1953 рр., «Археологія» 1954, т. 9, с. 3–29
Колибенко В.О., Боярство Переяславля Руського на службі у переяслав ських князів, в: Наукові записки з української історії, ред. В.П. Ко цур, вип. 43, Переяслав–Хмельницький 2018, c. 30–35
Колибенко О., Колибенко О., «Вислі» монети від боярина Ратибора, «Ruthenica» 2017, т. 14, с. 167–174
Колибенко О., Колибенко Ол., Peperit – vitae – mortem: час та простір переяславського князя, в: Простір в історичних дослідженнях, упо ряд. С.М. Вовкодав, вип. 1, Переяслав 2020, c. 31–35
Колибенко О.В., Колибенко О.В., Двори середньовічного Переяслава (кі нець Х – середина ХІІІ ст.), в: Наукові записки з української історії, ред. В.П. Коцур, вип. 18, Тернопіль 2006, c. 35–42
Кучера М.П., Слов’яно-руські городища VIII–XIII ст. між Саном і Сі верським Дінцем, Київ 1999
Литвина А.Ф., Успенский Ф.Б., Выбор имени у русских князей в Х–ХVI вв. Династическая история сквозь призму антропонимики, Москва 2006
Мавродин В.В., Очерки истории Левобережной Украины (с древней ших времен до второй половины ХІV века), Санкт-Петербург 2002
Моця О.П., Південна «Руська земля», Київ 2007
Нерознак В.П., Названия древнерусских городов, Москва 1983
Правда Русская, т. 1, ред. Б.Д. Греков, Москва–Ленинград 1940
Рыбаков Б.А., Киевская Русь и русские княжества ХІІ–ХІІІ вв., Москва 1982
Самоквасов Д.Я., Древние города России. Историко-юридическое исс ледование, Санкт-Петербург 1873
Слядзь А.Н., Военно-политические проблемы отношений Византии и Руси ХІ – начала ХІІ веков: дисс. канд. ист. наук: спец., «Всеобщая история», Санкт-Петербург 2016, с. 156–157
Столярова Л.В., Свод записей писцов, художников и переплетчиков древ нерусских пергаменных кодексов ХI–ХІV вв., Москва 2000
Толочко П.П., Давньоруські літописи і літописці Х–ХІІІ ст., Київ 2005
Шафонский А.Ф., Черниговского наместничества топографическое описание с кратким географическим и историческим описанием Малой России, Киев 1851
Янин В.Л., Актовые печати Древней Руси, т. 1, Москва 1970
Янин В.Л., О печатях Ратибора, «Советская археология», № 2, Москва 1960, с. 270‒275
